Хунгарікум – це свого роду символ Угорщини, предмет особливої гордості угорського народу. Паприка, гуляш, Токай, Балатон, чардаш – це тільки невелика частина хунгарікумов. Входить в цей список і традиційна угорська вишивка. Її яскравість і різноманіття легко впізнати. Кожен район Угорщини має свої стилі, особливості кольору і малюнка, але найпопулярніші це Матьо (Matyó) і Калочаї (Kalocsa).
Вишивку Матьо легко впізнати через велику троянду в центрі малюнка, яка обрамлена численними дрібними мотивами, кожен з яких має своє значення. Причому значення мають і кольори вишивки. Примітно, що вишивкою прикрашали не тільки жіночий та дитячий одяг, а й чоловічий. Традиційно вишивка виконується шовковими нитками сатиновим стібком на щільному полотні чорного або білого кольору. Народ Матьо дбайливо зберіг майже всі особливості свого стилю вишивки до наших днів.
Стиль Калочаї утворився в 2 половині XIX століття під впливом західноєвропейських рукодільних традицій. Вишивку Калочаї часто поєднують з рішельє, тому вона поділяється на два основних напрямки – це вишивка гладдю без прорізів і вишивка з прорізами (рішельє) або на мозаїчній сітці, яка виконується голчастим мереживом. Останню ще іноді називають “угорської інкрустацією”.
Спочатку для вишивки Калочаї використовувалися лише білі нитки, але поступово до них додавали і інші кольори. Сьогодні використовують 27 кольорів, кожен з яких має своє значення. В якості основи використовується вибілений або натуральний льон. Особливістю стилю Калочаї є – чим старша жінка, тим менше квітів вона використовує у вишивці на своєму одязі, а найяскравішими і пишними є весільні наряди.
