You are here: Home » Статті » Великодній рушничок: те чого чого ви ще не знали

Великодній рушничок: те чого чого ви ще не знали

Він не тільки накриває кошик, а й показує, ким ми є, звідки походимо, що визначаємо у нашому житті як святе!

У час Великого посту, зважаючи на примхи аж ніяк не весняної погоди, за якої навіть не хочеться виходити з дому, з користю провести час можна за вишиванням великоднього рушничка. 

Останніми роками під час освячення пасок яких тільки вишивок не бачила – очі розбігалися! Хтось діставав з бабусиної скрині рукотворний спадок із давніми традиційними взорами, хтось на основі старих візерунків творив нові, а у когось за новомодними віяннями на рушничках “стрибали” кролики та “бігали” курчатка.

Пасхальний рушничок – це невіддільна частинка великодніх звичаїв. Він накриває і прикрашає кошичок, який несемо до храму, а також у великодньому часі нерідко служить доповнен­ням до святкового обрусу. А оскільки цей рушничок щороку освячують, то він потребує до себе особливого відношення, тож тематичний візерунок дозволить впізнати його серед інших вишитих ужиткових речей. Скрупульозно підійшовши до вибору візерунка та підбору кольорів, ще раз засвідчимо, чим є для нас це свято.

Спадок роду

Прикрашати великодні рушнички тематичними взорами почали порівняно недавно. Раніше для цього використовували традиційну вишивку. Тепер освячений десятки разів рушничок, вишитий маминими чи бабусиними руками, став родинною реліквією, яку з особливим пієтетом витягають раз на рік зі сховку і розповідають дітям, хто і коли його вишив. За його візерунком – кольорами, технікою виконання, символікою – можна довідатися, звідки походить родина. 

Інколи ці взори дуже подіб­ні на писанкові. Часом звичайний рушничок доповнює напис “Христос Воскрес!” або ж усього дві чи чотири літери – “ХВ”, “ХВ ВВ”.

Пасхальні символи

Окрім традиційних українських візерунків, що нині служать переважно для декорування країв, велика кількість вишивок містить і великодню символіку. Деякі майстрині вишивають на рушничку стилізовану ікону воскресіння, але в більшості випадків використовують і компонують окремі символи. Попри те що деякі з них, як, наприклад, паска, писанка, навіть хрест, були поширені на наших землях ще до прийняття християнства, тепер мають дуже глибоке сакральне християнське значення. 

Хрест – це символ Христової перемоги над смертю і нашого спасіння.

Ангел – вісник воскресіння.

Паска – Хліб життя, яким став для нас Ісус Христос.

Свічка – світло, що просвічує нас, символ нашого життя. Просвічені Воскреслим, ми зможемо йти у світ і ставати світлом для інших.

Писанки та крашанки: яйце – символ зародження життя, знак нового життя; писанка символізує життя, достаток, вічний рух, а крашанка – побажання усякого добра, заснованого на Христовому воскресінні. Основний колір крашанок – червоний, що символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя.

Ягня (Агнець Божий) – символ жертви Христової задля нашого відкуплення від гріха та смерті.

Храм, церква – символ нашої приналежності до Церкви Христової, спомин про храм, який Христос зруйнував і відбудував за три дні.

Весняні квіти, зелень, вербові котики – наше духовне відродження, нове життя, символи нашого безсмертя. Як після, здавалось би, смерті нове життя навесні отримує природа, так і ми завдяки Христовій жертві та Його воскресінню отримали свідчення нашого майбутнього воскресіння.

Знаки часу

Однак тепер все частіше серед великодньої символіки можна зустріти кроликів, курчат, навіть квочок, гусят і качат. 

Великодній Кролик (Заєць) – улюблений символ Великодня у Європі та Північній Америці, адже цілком задовільняє принципи політкоректності та десакралізації. Всі інші релігійні символи були витіснені так званими цивілізаційними процесами. Залишилось хіба що яйце… За традицією, Заєць на Великдень залишає в подарунок дітям гніздо з різнобарвними яйцями. Він є персонажем язичницьких весняних свят родючості та весни. У дохристиянські часи, коли люди шанували різних богів і богинь, тевтонська Еостра, або ж Остара, була богинею весни і родючості. Святкування на її честь відбувались у день весняного рівнодення. А її символом був Кролик – тварина, яка відрізняється феноменальною плодючістю. Заєць супроводжував Афродіту, богиню кохання, очевидно, теж через свою “велелюбність”… 

Появу ж серед великодньої символіки качат, гусят, квочок та іншої живності завдячуємо творчій уяві, не обмеженій відчуттям міри та знаннями про зміст та значення цього свята.

Тож, обираючи візерунок, який прикрашатиме наш великодній рушничок, пам’ятаймо: він може багато розповісти про нас – ким ми є, звідки походимо, що визначаємо у нашому житті як святе. 133555794_w640_h640_rushnik4_01

http://www.lvivpost.net/

Поділитися в соціальних мережах!

Share to Google Plus
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

2 Comments

  1. Tse ne niyakyi UKR. rushnychok, tse suchasne zahal’ne vyshyttia. Treba ukr. rushnyk abo servetku, z nar. vzoramy. Ne treba vyshyvaty tsipliatok, zaychykiv, tserkov, pysanok, baz’kiv. Vzhe v koshyku ye pysanky. Vse reshta ne potribne na kichivatiy vyshyvtsi. Tse suchasne, vydumane. Trymaimosia svoho ridnoho.

  2. А я ще ліпше побачила – в нас в Сакраменто, Каліфорнія на Великдень 2016 року накрили кошичок вишивкою з двома вовками! Само собою що купа усяких пасочок, яєчок, квіточок і т.п. Згідна з Орисею, що треба триматися свого рідного. Але як? Справа в тому що навіть той самий хрестик був занесений в Україну порівнянно недавно! А старовинні українські (козацькі) узори вишивалися гладдю та іншими швами, з яких багато вже втрачено!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *